До
Рубіжанського міського суду Луганської області,
вул. Миру, буд 34, м.Рубіжне, Луганської області, 93000,
(і.к. юридичної особи 05381449)
вул. Миру, буд 34, м.Рубіжне, Луганської області, 93000,
(і.к. юридичної особи 05381449)
Позивач:
Депутат Рубіжанської міської ради
гр-н Харчук Валерій Юрійович,
гр-н Харчук Валерій Юрійович,
м.Рубіжне,
Луганської області,
93010
Відповідач: Рубіжанська міська рада, Луганської області,
пл.Володимирська, буд.2, м.Рубіжне, Луганської області,
93010, (і.к. юридичної особи 26023286)
93010
Відповідач: Рубіжанська міська рада, Луганської області,
пл.Володимирська, буд.2, м.Рубіжне, Луганської області,
93010, (і.к. юридичної особи 26023286)
ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про визнання незаконним та скасування Рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 2/1 від 17.12.2015 року «О регламенте Рубежанского городского совета седьмого созыва» в частині розділу XXII (порядок рассмотрения депутатских запросов и ответов на них) пунктів: 3,6,7,8.
Про визнання незаконним та скасування Рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 2/1 від 17.12.2015 року «О регламенте Рубежанского городского совета седьмого созыва» в частині розділу XXII (порядок рассмотрения депутатских запросов и ответов на них) пунктів: 3,6,7,8.
У
відповідності норм Конституції України (які є нормами прямої дії, що в свою
чергу підтверджено Рішенням Конституційного суду України №7 р-п/2009 від
16.04.2009 року) частини 3 ст.8, частини 2 ст.55). Зі змісту частини другої
статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається,
що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів
невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з
ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому
порядку.
17 грудня 2015
року Рубіжанська міська рада Луганської області на пленарному засіданні
чергової сесії прийняла Рішення за № 2/1 від 17.12.2015 року на підставі якого
затвердила Регламент Рубіжанської міської ради сьомого скликання (Додаток-1).
На думку
Позивача, рішення Рубіжанської міської ради Луганської області №2/1 від
17.12.2015 року в частині розділу XXII , пунктів: 3,6,7,8 (Надалі-Рішення)
прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, яке регулює питання права
депутатів місцевих рад у раді та її органах передбачених Законом України «Про
статус депутатів місцевих рад» і одночасно з цим рішенням порушено право як
самого Позивача так і територіальної громади, виборців округу інтереси яких в
раді представляє депутат місцевої ради (Позивач).
Нормативно-правове
обґрунтування та посилання на засоби доказування щодо не відповідності вимогам
Закону правового акту суб’єкта владних повноважень.
Правові
підстави для визначення незаконним та скасування Рішення полягає в тому, що
орган місцевого самоврядування не мав жодних підстав та повноважень, що
передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для
прийняття норми Регламенту Рубіжанської міської ради в частині надання
депутатському запиту, депутата Рубіжанської міської ради, СТАТУСУ депутатського
запиту з наступних обставин.
У
відповідності до ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 24 Закону України «Про
місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено
ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських,
селищних, міських рада , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної,
міської ради вирішуються питання «Затвердження регламенту ради».
В той же час Регламент місцевої ради, як правовий документ, носить в собі ознаку нормативного акту. Слід відмітити, що правові норми в юридичній літературі справедливо ділять на такі види, як регулятивні і правоохоронні; імперативні і диспозитивні; на такі, що уповноважують, забороняють та зобов'язують. Для того, щоб з’ясувати які норми права можуть бути внесені в тексти Регламентів місцевих рад в частині саме депутатського запиту, треба з’ясувати та прослідити ряд нормативних актів та дати ним оцінку саме як виду правової норми, а тільки потім примати рішення чи може та чи інша норма бути долучена до тексту Регламенту місцевої ради, як нормативного акту, яка не суперечить (як у нашому випадку) імперативній нормі викладеній у вищому правовому акті в пріоритеті затвердження такого, наприклад вищім законодавчим органом Державної влади.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст.49 «Депутат ради» п.7 передбачено, що депутат місцевої ради - «має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради. Пунктом 8 визначено, що «Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення. Щоб з’ясувати, що до імперативності правової норми слід звернутися до Рішення Конституційного суду України № 1-28/2011 року від 11 жовтня 2011 року. В окремій думці судді Конституційного суду Маркуш М.А. висвітлено розуміння, що до терміну «імперативна норма закону», а саме, словосполучення які як дієслово
мають наказову форму, що вказує на обов'язковість вчинення дії носять імперативний характер. З цього маємо, що відповідно до ст.49 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» по тексту - «Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради…» орган зобов’язаний вчинити дію, що є імперативною нормою при підставі отримання від депутата місцевої ради депутатського запиту, саме документ під назвою «Депутатський запит» він і надає на розгляд ради. То друге питання - чи будуть вони його обговорювати чи ні, їм вирішувати. Так само проаналізувавши ст.21 п.1 «Депутатський запит і депутатське запитання» «1.Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і
організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників
відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради, ст.22 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» сама норма «Порядок розгляду депутатського запиту»
« 1. Депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради».
«Запит підлягає включенню» - в цьому випадку це є тією самою дією для обов’язкового виконання органом місцевого самоврядування та є імперативною нормою. Не може бути законних підстав для внесення в Регламент Рубіжанської міської ради будь яких норм, котрі стають перешкодою для вчинення такої ДІЇ маючим на це повноваження органам та депутатам які входять самі до складу цього органу. Ця норма яку містить Регламент Рубіжанської міської ради незаконно зменшує як права самих депутатів так і права самої територіальної громади в інтересах котрої виступають самі депутати. Теж саме і що до п. 4. «Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради...» не йде мова в нормі закону, що орган може чи вирішує на свою думку вчиняти вище зазначені імперативною нормою дії та вносить уточнення в Регламент ради в який спосіб депутатський запит буде долучатися до порядку денного чи до цього питання в статусі звернення чи у будь який інший спосіб. Про депутатське звернення Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлено інший порядок самим законом, і законом не передбачено встановлення інших порядків чи норм в Регламенту на рівні місцевих рад, що до депутатського звернення так і до депутатського запиту саме з підстав, що вимога закону є імперативною нормою.
Більш того із за наявності такої суперечливої норми у пунктах 3,4,6,7,8 розділу XXII Регламенту Рубіжанської міської ради нормам Українського законодавства, скоєна провокація, що до обурення членів територіальної громади з підстав неможливості впливати на рішення органу місцевого самоврядування через свої представників-депутатів, що породжує сутички на сесіях ради та навіть до хуліганських дій голови Хортіва С.І., який займається рукоприкладством по відношенню до жителів міста та активних учасників котрі зацікавленні в участі прийняття рішень на місцевому рівні, що до управління своєю публічною-комунальною власністю, нема навіть сумніву, що деякі представники партії опозиційний блок зацікавлені у влаштуванні в нашому місті безладу, «зековських» (бандитських) відносин між членами територіальної громади, щоб вони ніколи не приймали безпосередньої участі, як первинний суб’єкт місцевого самоврядування , в управлінні своїм майном на своєї адміністративно-територіальній одиниці. Прикладів пре достатньо-відкрито купа кримінальних проваджень і само із за наявності цих пунктів в Регламенті ради. Знову є таке передчуття та бачення, що ці пункти внесені не просто як помилкові, а як такі, що уможливлюють перекрити громаді та окремим депутатам вплив на протизаконні дії як міського голови так і його фракційним осередком в органі місцевого самоврядування корупційних дій та влаштування колабораціоністських настроїв в нашому місті.
Саме для з’ясування - чи є ці пункти в Регламенті Рубіжанської міської ради законними, з точки зору права, житель міста направляв електронною формою Запит від 29.09.2016 року (Додаток-2), відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», до Міністерства Юстиції України. Дане Міністерство не з точки зору тлумачення законодавства, а з точки зору елементарної логіки дало зрозуміти у своїй відповіді №38176/Н26921/7.1 від 04.11.2016р.(Додаток-3), що депутатський запит ніяк не пов’язаний як з підставою з депутатським зверненням до органів, виконавчих органів, підприємств, організацій на адміністративно-територіальній одиниці і те і друге депутат може подавати як окремий документ в тій ситуації яку він сам і оцінює не порушуючи при цьому закони України.
Також треба звернути увагу на хибне навіть звучання дії виписаній у Регламенті Рубіжанської міської ради - «надання депутатському запиту статусу депутатського запиту», можна надати назву чомусь, але надати назву одного і того ж одному і тому ж об’єкту (документу в нашому випадку) це «талант» юридичного польоту думки, що ставить під сумнів компетентність юридичного відділу в структурі апарата виконавчого комітету Рубіжанської міської ради як виконавчого органу органа місцевого самоврядування.
Таким чином, в п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності. З положень вказаних вище статей Законів випливає право позивача пред’явити в адміністративному позові вимогу про скасування або визнання не чинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю або окремих його положень.
Тому на підставі ст.ст. 2, 3, 8, 9, 10,11, 17, 79, 104, 105, 106, 158,159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст.16,77 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»
Прошу:
1. визнати незаконним та скасувати Рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 2/1 від 17.12.2015 року «О регламенте Рубежанского городского совета седьмого созыва» в частині розділу XXII (порядок рассмотрения депутатских запросов и ответов на них) пунктів: 3,6,7,8. - в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам законодавства України та порушує мої права як громадянина, як депутата місцевої ради, права територіальної громади.
2. Стягнути на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі визначеної у квитанції доданій до цього позову.
Додатки:
1. Два примірник адміністративного позову від 03.03.2017 року - 8 (арк).
2. Копія запиту від 29.09.2016р.-3 (арк).
3. Копія відповіді Міністерства юстиції України від 04.11.2016 року №38176/Н26921/7.1 - 4 (арк.).
4. Завірена належним чином копія Регламенту Рубіжанської міської ради.
5. Квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову.
В той же час Регламент місцевої ради, як правовий документ, носить в собі ознаку нормативного акту. Слід відмітити, що правові норми в юридичній літературі справедливо ділять на такі види, як регулятивні і правоохоронні; імперативні і диспозитивні; на такі, що уповноважують, забороняють та зобов'язують. Для того, щоб з’ясувати які норми права можуть бути внесені в тексти Регламентів місцевих рад в частині саме депутатського запиту, треба з’ясувати та прослідити ряд нормативних актів та дати ним оцінку саме як виду правової норми, а тільки потім примати рішення чи може та чи інша норма бути долучена до тексту Регламенту місцевої ради, як нормативного акту, яка не суперечить (як у нашому випадку) імперативній нормі викладеній у вищому правовому акті в пріоритеті затвердження такого, наприклад вищім законодавчим органом Державної влади.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст.49 «Депутат ради» п.7 передбачено, що депутат місцевої ради - «має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради. Пунктом 8 визначено, що «Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення. Щоб з’ясувати, що до імперативності правової норми слід звернутися до Рішення Конституційного суду України № 1-28/2011 року від 11 жовтня 2011 року. В окремій думці судді Конституційного суду Маркуш М.А. висвітлено розуміння, що до терміну «імперативна норма закону», а саме, словосполучення які як дієслово
мають наказову форму, що вказує на обов'язковість вчинення дії носять імперативний характер. З цього маємо, що відповідно до ст.49 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» по тексту - «Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради…» орган зобов’язаний вчинити дію, що є імперативною нормою при підставі отримання від депутата місцевої ради депутатського запиту, саме документ під назвою «Депутатський запит» він і надає на розгляд ради. То друге питання - чи будуть вони його обговорювати чи ні, їм вирішувати. Так само проаналізувавши ст.21 п.1 «Депутатський запит і депутатське запитання» «1.Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і
організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників
відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради, ст.22 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» сама норма «Порядок розгляду депутатського запиту»
« 1. Депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради».
«Запит підлягає включенню» - в цьому випадку це є тією самою дією для обов’язкового виконання органом місцевого самоврядування та є імперативною нормою. Не може бути законних підстав для внесення в Регламент Рубіжанської міської ради будь яких норм, котрі стають перешкодою для вчинення такої ДІЇ маючим на це повноваження органам та депутатам які входять самі до складу цього органу. Ця норма яку містить Регламент Рубіжанської міської ради незаконно зменшує як права самих депутатів так і права самої територіальної громади в інтересах котрої виступають самі депутати. Теж саме і що до п. 4. «Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради...» не йде мова в нормі закону, що орган може чи вирішує на свою думку вчиняти вище зазначені імперативною нормою дії та вносить уточнення в Регламент ради в який спосіб депутатський запит буде долучатися до порядку денного чи до цього питання в статусі звернення чи у будь який інший спосіб. Про депутатське звернення Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлено інший порядок самим законом, і законом не передбачено встановлення інших порядків чи норм в Регламенту на рівні місцевих рад, що до депутатського звернення так і до депутатського запиту саме з підстав, що вимога закону є імперативною нормою.
Більш того із за наявності такої суперечливої норми у пунктах 3,4,6,7,8 розділу XXII Регламенту Рубіжанської міської ради нормам Українського законодавства, скоєна провокація, що до обурення членів територіальної громади з підстав неможливості впливати на рішення органу місцевого самоврядування через свої представників-депутатів, що породжує сутички на сесіях ради та навіть до хуліганських дій голови Хортіва С.І., який займається рукоприкладством по відношенню до жителів міста та активних учасників котрі зацікавленні в участі прийняття рішень на місцевому рівні, що до управління своєю публічною-комунальною власністю, нема навіть сумніву, що деякі представники партії опозиційний блок зацікавлені у влаштуванні в нашому місті безладу, «зековських» (бандитських) відносин між членами територіальної громади, щоб вони ніколи не приймали безпосередньої участі, як первинний суб’єкт місцевого самоврядування , в управлінні своїм майном на своєї адміністративно-територіальній одиниці. Прикладів пре достатньо-відкрито купа кримінальних проваджень і само із за наявності цих пунктів в Регламенті ради. Знову є таке передчуття та бачення, що ці пункти внесені не просто як помилкові, а як такі, що уможливлюють перекрити громаді та окремим депутатам вплив на протизаконні дії як міського голови так і його фракційним осередком в органі місцевого самоврядування корупційних дій та влаштування колабораціоністських настроїв в нашому місті.
Саме для з’ясування - чи є ці пункти в Регламенті Рубіжанської міської ради законними, з точки зору права, житель міста направляв електронною формою Запит від 29.09.2016 року (Додаток-2), відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», до Міністерства Юстиції України. Дане Міністерство не з точки зору тлумачення законодавства, а з точки зору елементарної логіки дало зрозуміти у своїй відповіді №38176/Н26921/7.1 від 04.11.2016р.(Додаток-3), що депутатський запит ніяк не пов’язаний як з підставою з депутатським зверненням до органів, виконавчих органів, підприємств, організацій на адміністративно-територіальній одиниці і те і друге депутат може подавати як окремий документ в тій ситуації яку він сам і оцінює не порушуючи при цьому закони України.
Також треба звернути увагу на хибне навіть звучання дії виписаній у Регламенті Рубіжанської міської ради - «надання депутатському запиту статусу депутатського запиту», можна надати назву чомусь, але надати назву одного і того ж одному і тому ж об’єкту (документу в нашому випадку) це «талант» юридичного польоту думки, що ставить під сумнів компетентність юридичного відділу в структурі апарата виконавчого комітету Рубіжанської міської ради як виконавчого органу органа місцевого самоврядування.
Таким чином, в п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності. З положень вказаних вище статей Законів випливає право позивача пред’явити в адміністративному позові вимогу про скасування або визнання не чинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю або окремих його положень.
Тому на підставі ст.ст. 2, 3, 8, 9, 10,11, 17, 79, 104, 105, 106, 158,159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст.16,77 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»
Прошу:
1. визнати незаконним та скасувати Рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 2/1 від 17.12.2015 року «О регламенте Рубежанского городского совета седьмого созыва» в частині розділу XXII (порядок рассмотрения депутатских запросов и ответов на них) пунктів: 3,6,7,8. - в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам законодавства України та порушує мої права як громадянина, як депутата місцевої ради, права територіальної громади.
2. Стягнути на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі визначеної у квитанції доданій до цього позову.
Додатки:
1. Два примірник адміністративного позову від 03.03.2017 року - 8 (арк).
2. Копія запиту від 29.09.2016р.-3 (арк).
3. Копія відповіді Міністерства юстиції України від 04.11.2016 року №38176/Н26921/7.1 - 4 (арк.).
4. Завірена належним чином копія Регламенту Рубіжанської міської ради.
5. Квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову.
03.03.2017
року Харчук В.Ю.___________
Немає коментарів:
Дописати коментар