КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ ПРО ВИЗНАННЯ НЕЛЕГІТИМНИМ НКРЕКП

До Конституційного Суду України

(вул. Жилянська, 14, Київ-33, 01033)

Суб’єкта права на конституційне подання:

Народних депутатів України

Уповноважені за дорученням:

Народні депутати України

________________________

________________________

________________________

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ

щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України Петра Олексійовича Порошенка №694/2014 від 27 серпня 2014 року "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"

З метою забезпечення реалізації встановленого Основним Законом конституційного порядку у сфері соціального захисту громадян, згідно якого Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8), а також з метою гарантування правових умов для захисту прав і свобод громадян, відповідно до статей 147, 150, 152 Конституції України, статей 13, 39, 40 Закону України «Про Конституційний Суд України» ми, народні депутати України, звертаємося до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційним Указу Президента України Петра Олексійовича Порошенка №694/2014 від 27 серпня 2014 року "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, прийняття або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність на підставі частини другої цієї статті.

Указом Президента України Петра Олексійовича Порошенка №694/2014 від 27 серпня 2014 року утворено національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зазначений Указ Президента України Петра Олексійовича Порошенка №694/2014 від 27 серпня 2014 року "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" суперечить положенням Конституції України, Законам України та іншим нормативно-правовим актам, а саме:

Статтею 6 Основного Закону держави встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша). Водночас Конституція України зобов'язує органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України та діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19).

Ст. 3 Конституції України встановлено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Ст. 68 Конституції України встановлює, що к ожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до положень Конституції такий обов ’ язок покладений на кожну людину в нашій державі, зокрема й на посадових осіб нашої держави, якими є й Президент, й Кабінет Міністрів України. Відносини між громадянами та державою (в особі її органів та посадових осіб) будуються на засадах взаємовідповідальності. Життя громадян, реалізація їх прав та свобод у державі безпосередньо залежить від дій посадових осіб держави та її органів влади. При цьому о ргани державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Громадяни України відповідно до ст. 13 Конституції України є співвласником національних багатств, і тому зацікавлені в додержанні посадовими особами держави (відповідачами) Конституції України, законності всіх рішень, дій та бездіяльності таких посадових осіб, оскільки це безпосередньо впливає на ефективність управління національною економікою, національними багатствами, впливає на наявність достатніх економічних засад для реалізації прав людини, що передбачені 2-м розділом Конституції України і гарантовані державою.

Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, яка відповідає перед людиною за свої діяльність;органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони України та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.1, ч.2 ст.3, ч.2 ст.6, ч.ч. 1,2 ст.8 Основного Закону України).

Однією із засад конституційного ладу в Україні є те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч.2 ст.5 Конституції України).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно із конституційно-правовими засадами поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та принципами конституційності, законності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Хоча органи законодавчої, виконавчої та судової влади є самостійними у своїй діяльності в межах наданих їм повноважень, проте стабільність конституційного ладу досягається чіткою системою їх взаємостримувань і противаг. Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову передбачає їх тісну взаємодію, кінцевим результатом якої є досягнення конституційних цілей і завдань (забезпечення прав і свобод людини і громадянина, їх безпека, стабільність конституційного ладу тощо).

Конституція України покладає на Президента України як главу держави особливий обов’язок – бути гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (стаття 102).

Указом Президента України Петра Олексійовича Порошенка №693/2014 від 27 серпня 2014 року було ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Указом Президента України Петра Олексійовича Порошенка №69 4 /2014 від 27 серпня 2014 року було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента від 10 вересня 2014 рокуНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Відповідно до положень пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України повноваження Президента України визначаються виключно Основним Законом України. На цю обставину неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх актах. У Рішенні від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003 (справа про гарантії діяльності народного депутата України) зазначено, що „повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження (права та обов’язки)“. Такої ж правової позиції Конституційний Суд України дотримувався у своїх рішеннях від 7 квітня 2004 року № 9-рп/2004 (справа про Координаційний комітет), від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007 (справа про звільнення судді з адміністративної посади) .

Таким чином, у Президента України Петра Олексійовича Порошенка Відсутні повноваження для утворення державного колегіального органу, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Тому, Президент України, видаючи Указ №69 4 /2014 від 27 серпня 2014 здійснив протиправні дії та перевищив надані йому повноваження.

Статтею 116 Конституції України передбачено, що Каібнет Міністрів України:

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

9-¹) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

9-²) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;

Відповідно до статті 42 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Прем’єр-міністр України:

1) керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує діяльність Кабінету Міністрів України на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів України;

2) спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, дає з цією метою доручення, обов’язкові до виконання зазначеними органами та посадовими особами;

3) вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення членів Кабінету Міністрів України (крім Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України), а також Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України;

4) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України:

пропозиції щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій та щодо внесення Президенту України подань про призначення на посаду або звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій;

подання щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;

подання відповідно до закону щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;

подання про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; ...

Законом № 2222– IV редакцію статті 106 Конституції України змінено, внаслідок чого Президента України позбавлено повноважень утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші органи виконавчої влади, призначати за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади та звільняти їх з посад. До того ж Законом № 2222– IV також доповнено статтю 116 Конституції України пунктами 9¹, 9², згідно з якими на Кабінет Міністрів України покладено повноваження щодо утворення, реорганізації та ліквідації відповідно до закону міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначення на посади та звільнення з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України. Крім того , пунктом 9 статті 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Таким чином саме до повноважень Кабінету міністрів України належить утворення, реорганізація та ліквідація міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, до яких відноситься Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Тому, у Президента України Петра Олексійовича Порошенка відсутні повноваження для утворення державного колегіального органу, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Вказане питання вже вирішувалось Конституційним Судом України, розглядаючи справу № 1-39/2008 від 8 липня 2008 року, яким визнано такими, що не відповідають Конституції положення статті 11 Закону України "Про природні монополії", якою передбачалось повноваження Президента України утворювати національні комісії.

Конституційний принцип поділу державної влади обумовлює наявність чітко визначеної системи взаємостримувань і противаг. Конституційний Суд України, перевіряючи чинні закони та їх окремі положення на відповідність Конституції України, здійснює охорону Основного Закону України, виступає гарантом стабільності конституційності ладу в Україні, запобігає узурпації державної влади, чим забезпечує наступний конституційний контроль та конституційний порядок, згідно якого закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Брутальне порушення Кабінетом Міністрів України вимог Конституції України та чинного законодавства викликало неабияку негативну реакцію в Державі, несе загрози громадянському миру та спокою, виникнення соціального конфлікту в суспільстві, подальше зневірення Українського Народу до влади.

Виходячи з викладеного вище та керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України, статтями 13, 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України"

ПРОСИМО:

1. Відкрити провадження за даним конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України Петра Олексійовича Порошенка №694/2014 від 27 серпня 2014 року "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

2. В изнати таким, що не відповідає вимогам 1, 3, 6, частині другій статті 19, статтям 8, 13, 21, 22, 46, 48, 64, 75, 116, 117 , а також іншим положенням Конституції України (неконституційним) Указ Президента України Петра Олексійовича Порошенка №694/2014 від 27 серпня 2014 року "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

3. Визнати дане Конституційне подання як невідкладне.  

http://blog.liga.net/user/yukarmazin/article/22623.aspx

Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п’ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9-1, 9-2 частини першої статті 116 Конституції України Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2016 року № 10

ПОСТАНОВА № 10
Пленуму Верховного Суду України

від 30 травня 2016 року

Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п’ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9-1, 9-2 частини першої статті 116 Конституції України

Обговоривши внесений Головою Верховного Суду України
Романюком Я.М. проект конституційного подання щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п’ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9-1, 9-2 частини першої статті 116 Конституції України, керуючись статтею 150 Конституції України, статтями 13, 38–41, 93 Закону України «Про Конституційний Суд України», пунктом 5 частини другої статті 38, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Пленум Верховного Суду України

п о с т а н о в л я є :

Звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п’ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9-1, 9-2 частини першої статті 116 Конституції України.

Голова
Верховного Суду України	Я.М. Романюк

Секретар Пленуму
Верховного Суду України	Ю.Л. Сенін

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/63E9BB5BEE50BAD4C2257FC4002CFA55