АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №
524/6937/16-ц Номер провадження 22-ц/786/835/17Головуючий у
1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
29 березня 2017
року м. Полтава
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області (головуючий
Обідіна О.І.) розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз"
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
9 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного
товариства "Кременчукгаз" про зобов’язання здійснити перерахунок
об’ємів природного газу,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням
Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 лютого
2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано
неправомірним і скасовано рішення Публічного акціонерного товариства
«Кременчукгаз» про встановлення ОСОБА_2
фактичного об'єму спожитого природного газу за серпень та вересень 2016 року за граничними об'ємами споживання природного газу
населенням, визначеними у додатку № 10 до кодексу газорозподільних
систем, а саме 9,8 м .
куб.
Зобов'язано
Публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз» провести перерахунок норми
споживання природного газу ОСОБА_2 за серпень та вересень 2016 року з 9,8 м .куб. на 4,4 м .куб. Стягнуто з
Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» у державний бюджет судовий
збір в сумі 1102,40 грн.
В апеляційній
скарзі ПАТ «Кременчукгаз», посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права, зокрема невірне застосування положень Закону України «Про ринок природного газу» та
вимог Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання
населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового
вузла обліку, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в
задоволенні позову.
Апеляційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК
України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду
першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення
апеляційної скарги і залишення рішення без
змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК
України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням
норм матеріального і процесуального права. Не може
бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише
формальних міркувань.
Як вірно
встановлено судом, ОСОБА_2 є власником квартири № 00 в багатоквартирному будинку
по проспекту Свободи, в м. Кременчуці та споживачем послуг з газопостачання,
які надає відповідач ПАТ «Кременчукгаз». В зазначеній квартирі газ
використовується лише для приготування їжі
Обґрунтовуючи
заявлені вимоги, позивач посилалась на те, що 09.08.2016 року працівники ПАТ
«Кременчукгаз» намагалися провести роботи по встановленню загальнобудинкового вузла
обліку газу на будинку № 00 по просп. Свободи в м. Кременчуці, проте мешканці
будинку завадили цим спробам, мотивуючи свої дії тим, що відповідач
зобов’язаний забезпечити за власний рахунок кожну квартиру індивідуальним
лічильником. У зв’язку з чим, того ж дня мешканцями будинку було направлено
колективне звернення на ім’я голови правління ПАТ «Кременчукгаз», яке було
підписано, в тому числі, і позивачем по справі.
У відповідь
представники ПАТ «Кременчукгаз» склали акт про встановлення порушення Кодексу
газорозподільних систем, яке виразилось у відмові від встановлення будинкового
лічильника газу. В графах про ознайомлення з актом представники будинків за
адресою просп. Свободи, зазначено «від підпису відмовилися».
12.08.2016 року
комісія ПАТ «Кременчукгаз» розглянула акти про порушення Кодексу
газорозподільних систем і прийняла рішення «Про нарахування побутовим
споживачам, будинки яких знаходяться за адресами, зокрема, просп. Свободи, які
відмовились від встановлення за рахунок оператора ГРМ (ПАТ «Кременчукгаз»)
лічильників газу та не мають індивідуальних лічильників газу, фактичного об’єму
спожитого розподіленого природного газу за відповідний календарний місяць, а
саме з серпня 2016 року, за граничними об’ємами споживання природного газу
населенням, визначеними у додатку 10 до Кодексу газорозподільних систем».
Вважаючи зазначені
нарахування за серпень та вересень 2016 року з обсягом спожитого природного
газу в об’ємі 9,8 куб.м. в місяць - неправомірними, позивач звернулась до суду
за захистом своїх прав.
Задовольняючи
позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно до ст.2 ч.1 Закону України «Про забезпечення комерційного
обліку природного газу» постачання природного газу здійснюється за
умови його комерційного обліку для населення, що проживає в квартирах та
використовується тільки для приготування їжі з 1 січня 2018 року, тому норми
споживання природного газу для таких споживачів будуть становити у разі
відсутності приладів обліку газу до 01.01.2018 р. 4,4 куб.м.
ОСОБА_2 того, для
застосування санкції - 9,8
куб. м . як граничного об’єм споживання природного газу має бути доведений факт правопорушення - відмова
споживача, який не забезпечений лічильником природного газу, від його
встановлення за рахунок оператора ГРМ, разом з цим ПАТ «Кременчукгаз» доказів
здійснення позивачем протидії встановленню загальнобудинкового приладу обліку
не надано, складання та оформлення акту про порушення здійснено без дотримання
визначеної законом процедури, а відтак відсутні правові підстави для визначення
позивачу обсягу споживання природного газу згідно граничних об’ємів.
Судова
колегія погоджується з вказаним висновком суду.
Функціонування
ринку природного газу в Україні урегульовано положеннями ЗУ «Про ринок природного газу», ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»,
Кодексом газорозподільних систем, Постановами КМУ №203 від 23.03.2016 року,№ 620
від 16.05.2002 року, в редакції Постанови КМУ № 46 від 27.01.2016 р.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про ринок природного газу»
Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою
вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на
підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб’єктів ринку природного газу.
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла
обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку
природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими
законодавством, до термінів, передбачених у ч.1ст. 2 ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного
газу".
За змістом п.1 ч.1
ст.6 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного
газу» суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного
газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників
газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ
використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.
Частиною 1 ст.5 цього
Закону передбачено, що у разі відмови населення від встановлення
суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на
відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється
населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ
використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року.
Згідно п.10 глави
2 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем установлення лічильників газу
побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку
природного газу».
Наведеними
спеціальними законами у сфері регулювання ринку газу обов’язок із встановлення
лічильників газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових)
покладений на суб'єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу
на відповідній території. При цьому, законом також чітко визначені джерела
фінансування робіт з оснащення лічильниками газу (незалежно від виду -
квартирних чи загально будинкових) населення: кошти суб'єктів господарювання,
що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території , кошти
відповідного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством. Отже, законом не передбачено покладення на споживача обов’язку
фінансувати витрати зі встановлення лічильника(ків) газу у багатоквартирному
будинку, де розташована його квартира, або ж у його квартирі.
Відповідно до п.5
глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює
встановлений режим нарахування об’ємів (обсягів) розподіленого природного газу
споживачу, належить, зокрема відмова в доступі до
об’єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання,
внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення
лічильника газу побутовому споживачу.
Згідно п.6 глави 3
Розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, внаслідок
чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу
споживачу, який не забезпечений лічильником газу (розраховується за нормами
споживання), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється за
граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх
газових приладів і пристроїв, починаючи з дати, наступної після дати не допуску,
визначеної в акті про порушення.
Ознайомлення
побутового споживача із запланованими датою та часом встановлення лічильника
газу має бути підтверджено позначкою про вручення йому письмового попередження
про встановлення лічильника газу, яке має бути надане побутовому споживачеві не
пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати встановлення лічильника
газу.
При цьому представник
Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити
споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за
граничними об'ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через
20 днів з дня складання акта про порушення, і про те, що до цього часу споживач має забезпечити доступ
представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу. У
разі забезпечення споживачем протягом цього строку доступу представникам
Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу процедура
нарахування за граничними об'ємами споживання природного газу населенням не
застосовується.
Відповідно до
абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС передбачено, якщо побутовий
споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або
загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора
ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог
глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого
(розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу
за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами
споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу. Додаток 10 до Кодексу газорозподільних
систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: плита
газова за наявності централізованого гарячого водопостачання 9,8 куб. м ., на
людино-місяць.
Таким чином, для
застосування такої санкції як визначення фактичного об’єму спожитого
(розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об’ємами споживання
природного газу населенням має бути встановлений
факт правопорушення відмова споживача, який не забезпечений лічильником
природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення
за рахунок Оператора ГРМ.
При цьому аналіз
змісту положень Кодексу ГРС у їх системному зв’язку із ЗУ «Про ринок
природного газу» від 09.04.2015 року, ЗУ «Про
забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року
дає підстави обґрунтовано стверджувати, що
законодавець під відмовою від встановлення лічильника розуміє
відмову від встановлення будь-якого лічильника газу - квартирного чи
загальнобудинкового, оскільки метою регулювання ринку газу є саме забезпечення
обліку спожитого газу населенням.
Вірно встановивши
обставини по справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не доведено факту здійснення позивачем як
побутовим споживачем природного газу правопорушення у вигляді відмови від
встановлення за рахунок Оператора ГРМ лічильника природного газу -
індивідуального або загальнобудинкового.
Натомість,
матеріали справи свідчать про те, що позивач, нарівні з іншими мешканцями
будинку, висловила своє бажання про встановлення в
її квартирі індивідуального лічильника, про що було зазначено в
колективному зверненні на імя голови правління ПАТ «Кременчукгаз».
Не дивлячись на
це, нарахування ОСОБА_2 обсягів спожитого газу за нормами споживання 9,8 куб.м.
відповідачем здійснено саме як санкція за порушення правил обліку та споживання
природного газу, що виразилось у відмові від встановлення приладу обліку
спожитого газу (лічильника).
Окрім того, як
встановлено Кодексом ГРС (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу IX, п.6 глави 3
Розділу ХІ) правопорушення у виді відмови від встановлення лічильника має бути зафіксоване оператором ГРМ згідно визначеної
процедури з оформленням відповідного документа певної форми і змісту.
Акт про порушення
після пред’явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення
складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або
незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи
об’єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови
посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо
комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території
(в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача
про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення
складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача, який має
право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник
Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов’язаний повідомити
споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта про
порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його
без зауважень.
У разі відмови
споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про
це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких
надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.
При складанні акта
про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність
споживача бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто
складений акт про порушення, та визначає:
1)
місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;
2) дату та
орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений
акт про порушення;
3) контактний
телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця
засідання комісії).
Аналізуючи дії
відповідача по складанню акту про порушення щодо споживача ОСОБА_2, судом
першої інстанції застосовані положення глави 5 розділу ХІ Кодексу
газорозподільних систем та зроблено вірний висновок про те, що працівниками ПАТ
«Кременчукгаз» складання вказаного акту здійснено з
порушенням процедури його оформлення.
Так, суд
обґрунтовано зауважив про відсутність доказів щодо складання акту про порушення
в присутності позивача і, що остання дійсно відмовилась від їх підписання (відсутня відеозйомка відмови споживача від підписання
та/або підпис незацікавленої особи - п.4 глави 5 розділу ХІ Кодексу).
В
самому акті відсутні дані щодо місця знаходження, орієнтовного часу та
контактного телефону Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця
засідання комісії).
Критично оцінивши
повідомлення про засідання комісії, суд правильно зауважив, що
останнє не містить дати складання, прізвище отримувача та об’єктивних даних про
його вручення адресату, що свідчить про не
дотримання відповідачем вимог про належне повідомлення споживача про час та
місце розгляду акту про порушення.
Доводи апеляційної
скарги не спростовують висновку суду першої інстанції .
Так, не заслуговує
на увагу як таке, що не ґрунтується на законі твердження апелянте про обрання
позивачем невірного способу захисту свого цивільного права з посиланням на те,
що рішення про нарахування останній об’ємів газу за граничними нормами
споживання, яке оформлено протоколом комісії про розгляд актів про порушення є
правочином в розумінні ст.202 ЦК України, правомірність якого
резюмується.
Також відхиляється
колегією суддів посилання те, що позивач, разом з іншими мешканцями
будинку, протидіяла встановленню загальнобудинкового вузлу обліку природного
газу, а відтак у відповідача виникло право на застосування санкції у вигляді
нарахування граничного об’єму спожитого газу в розмірі 9.8 куб.м., оскільки
така відповідальність в розумінні п.1 ч.1 ст.6 ЗУ «Про
забезпечення комерційного обліку природного газу» пов’язана
з відсутністю забезпечення встановлення лічильників газу для населення( як загальнобудинкових, так і індивідуальних), що
проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки
для приготування їжі - лише з 1 січня 2018 року, що свідчить про передчасність
дій відповідача.
За вказаних
обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги
та скасування рішення місцевого суду як постановленого з дотриманням норм
матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства
"Кременчукгаз" відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 9 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту
проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі
касаційної скарги.
С У Д Д І :
(підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської
області ОСОБА_1
Початок теми в матеріалі:
Немає коментарів:
Дописати коментар