Споживання газу за граничними нормами – МАЯЧНЯ!!! – ухвала суду

Справа № 524/1008/17. Провадження №2/524/1141/17

18.04.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука (головуючий суддя Кривич Ж.О.) розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» про зобов'язання здійснити перерахунок об'ємів природного газу.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовними вимогами до ПАТ «Кременчукгаз», у яких просила суд визнати неправомірними та скасувати рішення, прийняте комісією з розгляду актів про порушення та проведенню перерахунків у вигляді протоколу № 1 від 01 серпня 2016 року та № 5 від 02 вересня 2016 р. та про встановлення їй фактичного об’єму споживання природного газу за граничними нормами, а також зобов’язати відповідача здійснити перерахунок норми споживання природного газу за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2016 р. з 9,8 м3 на 4,4 м3.

В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що відповідно до ст.18 Закону України "Про ринок природного газу»,Постанови КМУ від 23.03.2016 р. №203, Кодексу газорозподільних систем до встановлення лічильника позивач повинна сплачувати за газ, виходячи з норми споживання 4,4 м3.

Зазначені норми не передбачають згоди окремого мешканця на встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу, тобто і не може бути відповідальність за те, що не передбачено законом. Побутовий споживач є відповідальним лише за відмову від встановлення лічильника до квартири, а не на будинок, і нарахування норми споживання 9,8 м3 не відповідає вимогам закону.

Встановлення колективної відповідальності прямо суперечить Конституції та іншим нормам чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала. Суду пояснила, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений нормами чинного законодавства, тому не може бути застосований. Працівники підприємства в липні та серпні 2016 р. робили спробу встановити загальнобудинковий вузол обліку споживання природного газу за адресою проспект Лесі Українки, 15/8 у м. Кременчуці.

Однак встановити загальнобудинковий вузол обліку споживання природного газу не вдалося у зв’язку з відмовою мешканців вищезазначеного будинку в доступі до ввідного газопроводу про що було складено відповідні акти про порушення.

Посилаючись на абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу 9 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, представник вважає, що визначення за граничними об'ємами споживання природного газу позивачу, як і іншим мешканцям будинку, які не мають квартирних приладів обліку газу, є правомірним.

Вказує, що відповідно до ст.319, 369, 382 ЦК розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, тому згода всіх співвласників при встановленні загальнобудинкового приладу обліку природного газу є обов'язковою.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи:

Функціонування ринку природного газу в Україні урегульовано положеннями ЗУ «Про ринок природного газу»,ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом газорозподільних систем,Постановами КМУ №203 від 23.03.2016 року,№620 від 16.05.2002 року, в редакції Постанови КМУ №46 від 27.01.2016 р.

Відповідно дост.18 Закону України «Про ринок природного газу» Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб’єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у ч.1ст. 2ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

За змістом п.1 ч.1ст.6 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Частиною 1ст.5 цього Закону передбачено, що у разі відмови населення від встановлення суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року.

Згідно п.10 глави 2 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Наведеними спеціальними законами у сфері регулювання ринку газу обов’язок із встановлення лічильників газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) покладений на суб'єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. При цьому, законом також чітко визначені джерела фінансування робіт з оснащення лічильниками газу (незалежно від виду - квартирних чи загально будинкових) населення: кошти суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території , кошти відповідного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством. Отже, законом не передбачено покладення на споживача обов’язку фінансувати витрати зі встановлення лічильника(ків) газу у багатоквартирному будинку, де розташована його квартира, або ж у його квартирі.

Відповідно до п.5 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування обємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить, зокрема відмова в доступі до обєкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.

Згідно п.6 глави 3 Розділу ХІКодексу ГРС у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу споживачу, який не забезпечений лічильником газу (розраховується за нормами споживання), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв, починаючи з дати, наступної після дати недопуску, визначеної в акті про порушення.

Ознайомлення побутового споживача із запланованими датою та часом встановлення лічильника газу має бути підтверджено позначкою про вручення йому письмового попередження про встановлення лічильника газу, яке має бути надане побутовому споживачеві не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати встановлення лічильника газу.

При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об'ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, і про те, що до цього часу споживач має забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу. У разі забезпечення споживачем протягом цього строку доступу представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу процедура нарахування за граничними об'ємами споживання природного газу населенням не застосовується.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС передбачено, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу. Додаток 10 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання 9,8  куб.м., на людино-місяць.

Таким чином, для застосування такої санкції як визначення фактичного об’єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об’ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ.

При цьому аналіз змісту положень Кодексу ГРС у їх системному зв’язку із ЗУ «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року,ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року дає підстави обґрунтовано стверджувати, що законодавець під відмовою від встановлення лічильника розуміє відмову від встановлення будь-якого лічильника газу - квартирного чи загальнобудинкового, оскільки метою регулювання ринку газу є саме забезпечення обліку спожитого газу населенням.

Відповідачем не доведено факту здійснення позивачем як побутовим споживачем природного газу правопорушення у вигляді відмови від встановлення за рахунок Оператора ГРМ лічильника природного газу - індивідуального або загальнобудинкового.

Нарахування ОСОБА_1 обсягів спожитого газу за нормами споживання 9,8 куб.м. відповідачем здійснено саме як санкція за порушення правил обліку та споживання природного газу, що виразилось у відмові від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника).

Окрім того, як встановлено Кодексом ГРС (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу IX, п.6 глави 3 Розділу ХІ) правопорушення у виді відмови від встановлення лічильника має бути зафіксоване оператором ГРМ згідно визначеної процедури з оформленням відповідного документа певної форми і змісту.

За таких обставин не є доведеним у встановленому порядку факт відмови позивача від встановлення лічильника газу будь-якого типу, отже відсутні підстави для визначення їй обсягу спожитого газу згідно граничних об'ємів споживання природного газу населенням.

На підставі викладеного, відповідно до статей 215-218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 -задовольнити.

Визнати неправомірним і скасувати рішення Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» про встановлення ОСОБА_4 фактичного об'єму спожитого природного газу за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2016 року за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку № 10 до кодексу газорозподільних систем, а саме 9,8 м?.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз» провести перерахунок норми споживання природного газу ОСОБА_4 за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2016 року з 9,8 куб.м на 4,4 куб.м.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» у державний бюджет судовий збір в сумі 1280,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня його проголошення або з дня одержання копії рішення у випадку, коли особа, яка брала участь у справі, була відсутня у судовому засіданні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя